Періо та діабет

Захворювання пародонту і діабет – хронічні хвороби, які більше проявляються з віком. Приблизно 80% людей віком за 35 страждають від різного роду проблем з яснами, приблизно 7% населення страждає від діабету. Існує тісний зв’язок між цими хворобами. Так, люди з пародонтитом мають більший ризик розвитку діабету, і навпаки, люди з діабетом мають в 3 рази більший ризик розвитку пародонтологічних хвороб. Більше того, контроль діабету значно ускладнюється коли пацієнт також страждає пародонтитом, а при поєднанні цих хвороб є значно більший ризик розвитку різних ускладнень, таких як кардіоваскулярні хвороби, хронічні ниркові хвороби і ретинопатія.

То що спільного у патогенетичному механізмі поєднує ці захворювання?

На сьогоднішній день немає доказів того, що біоплівка зазнає якихось змін внаслідок впливу цукрового діабету, хоча, на думку багатьох вчених, це лише потребує часу для доведення. У пацієнтів з пародонтитом і цукровим діабетом рівень медіаторів запалення, таких як інтерлейкін-1, інтерлейкін-6 та цитокін RANKL/OPG, є вищим, ніж у хворих лише пародонтитом.

А ці медіатори, як відомо, мають прямий кількісний вплив на глікемічний контроль. Також внаслідок високого рівня цукру в крові та інших факторів, утворюються так звані кінцеві продукти глікозилювання білків (AGEs). Активація рецепторів цих речовин впливає на фенотип та функціонування клітини, включаючи також і репаративні механізми. Вплив цих молекул на розвиток і прогресування пародонтиту є вищим у пацієнтів з діабетом, внаслідок підвищеного вмісту у крові. Таким чином, обидві хвороби мають схожі патогенетичні механізми і, протікаючи одночасно, підсилюють одна одну. Так, медіатори запалення впливають на інсулінорезистентність.

Внаслідок цього, підвищений рівень цукру провокуватиме збільшення кількості продуктів глікозилювання (AGEs) у крові, що, у свою чергу, є фактором ризику розвитку пародонтиту.