Назад

Пацієнти з пародонтитом схильні до розвитку цукрового діабету – і навпаки

09.05.2020 Admin
Матеріал підготував: Олег Цехмейстер

Захворювання пародонту і діабет – хронічні захворювання, які більше проявляються з віком. Приблизно 80% людей, віком більше 35 років, страждають від різного роду проблем з яснами; близько 7% населення страждає від діабету.

В 2017 році експерти двох провідних організацій у своїх галузях – Європейської Федерації Пародонтологів та Міжнародної Федерації Діабету, за підтримки компанії Sunstar, створили проект Perio & Diabetes, який має на меті підвищити обізнаність стоматологів, ендокринологів, медиків та загальної спільноти про взаємозв’язок між цими двома захворюваннями.

Ми пропонуємо Вашій увазі кілька консенсусних тверджень з цього проекту, які пояснюють патогенез взаємозв’язку між пародонтитом та діабетом.

Існують доказові дані, які показують, що люди з пародонтитом мають більший ризик розвитку діабету і навпаки: люди з діабетом мають в 3 рази більший ризик розвитку пародонтиту. Більш того, контроль діабету значно ускладнюється, коли пацієнт також страждає пародонтитом, а при поєднанні цих хвороб є значно більший ризик розвитку різних ускладнень, таких як кардіоваскулярні хвороби, хронічні ниркові хвороби і ретинопатія.

То що ж спільного у патогенетичному механізмі цих захворювань їх поєднує?

На сьогоднішній день немає доказів того, що біоплівка зазнає якихось змін внаслідок впливу цукрового діабету, хоча, на думку багатьох вчених, це лише потребує часу для доведення. У пацієнтів з пародонтитом і цукровим діабетом рівень медіаторів запалення, таких як інтерлейкін-1, інтерлейкін-6 та цитокін RANKL/OPG, є вищим, ніж у хворих лише пародонтитом. А ці медіатори, як відомо, мають прямий кількісний вплив на глікемічний контроль.

Також, внаслідок високого рівня цукру в крові та інших факторів, утворюються так звані кінцеві продукти глікозилювання білків (AGEs). Активація рецепторів цих речовин впливає на фенотип та функціонування клітини, запускаючи репаративні механізми. Вплив цих молекул на розвиток і прогресування пародонтиту є вищим у пацієнтів з діабетом, внаслідок підвищеного вмісту у крові.

Таким чином, обидві хвороби мають схожі патогенетичні механізми і, протікаючи одночасно, підсилюють одна одну. Так, медіатори запалення впливають на інсулінорезистентність. Внаслідок цього, підвищений рівень цукру буде провокувати збільшення кількості продуктів глікозилювання (AGEs) у крові, що, у свою чергу, є фактором ризику розвитку пародонтиту.

Детальніше про проект Perio & Diabetes:

https://www.efp.org/publications/projects/perioanddiabetes/overview/index.html